Вогонь Життя

В багатьох українських рушниках, вишиванках та керамічних виробах квітне, простягає до гори дивні, химерно закручені гілки незвичайне дерево. На ньому ростуть різноманітні квіти невиданої краси, з-за гілок виглядають ведмеді та бики, а на самісінькій вершині співають райські пташки. У його хвилястих лініях-гілках ховаються дивовижні візерунки, від яких важко відвести погляд…

Наші пращури селили цю рослину (малювали, вишивали) сквізь, шанували й обожнювали його,

передавали таке трепетне ставлення до нього своїм дітям та онукам. Напевне, щось серйозне і важливе вкладали вони в зображення казкового дерева. Або бачили в ньому набагато більше, ніж ми, - вміли розгледіти за гілками та візерунками щось у загадковому, вигаданому дереві. Чому саме культ Дерева? Чи був він спільним для більшості народів? Яке саме знання-символи хотіли передати наші предки в його зовраженні від найдавніших часів до сьогодення?

Світове Дерево або Дерево Життя, безсумнівно, є язичницьким символом. Він виник в далекі часи, коли залежність людини від природи була величезною. Дерево Життя було її першою спробою пояснити навколишній світ, знайти місце людини в ньому. Зображували і уявили це надзвичайне дерево всі народи світу, але по-різному. Священними ставали дерева в залежності від практичності їх застосування, або які служили символом міцності чи вічного життя. За допомогою Дерева Життя уявою давніх людей була створена триярусна модель світу. Було здійснено поділ не тільки просторовий, але й часовий.

Гілочка з Дерева Життя була ще символом роду, Родовим Деревом. У Дереві Життя наші пращури намагалися передати нащадкам відомі їм закони світобудови. Так, симетрію давні люди показували злагоду, врівноваженість і вічну мудрість у побудові Всесвіту, його гармонію та впорядкованість, вигадливими барвистими квітами – розмаїття і красу життя в нашому світі.

В народній творчості широкого розповсюдження набула орнаментація з пишних рослинних форм: гілки з квітами, що складені у букет, дерево-квітка, вазон-квітка, форми якого різні за своїми абрисами. Але найчастіше українці зупиняються на стилізованих маках, руті-м'яті та деяких інших.

Хоч найбільш популярним був мотив Дерева Життя в українській вишивці, особливо в рушниках, але в усіх видах декоративно-вжиткового мистецтва ми можемо відзначити широке розповсюдження мотиву дерева, вазона з квітами. Будь-який виріб (чи то вишиванка, чи то кераміка, чи то писанка, чи то килим) мав потрійну символіку: самого Дерева Життя, орнаменту та кольору. Дерево прикрашають квітами, жолудями, бруньками, пташками. Квіти можуть символізувати красу і молодість, жолуді – сімейне щастя, виноградна лоза з гронами – сімейний добробут. Птахи – це посланці Божого Духу, душі, що оберігають родину. Птахи обов’язково мають сидіти на дереві, так як птахи біля дерева символізують померлі душі й можуть накликати ранню смерть.

Вишиванка доповнюється безконечником, що вишивається по краю рушника. Зображені на ньому листя та плоди дуба, хмелю, винограду символізують чоловічий початок, квіти та ягоди – жіночий. Основна вимога – безперервність орнаменту з кінця в кінець, щоб не переривалася життєва дорога.

Вироби декоративно-вжиткового мистецтва на перший погляд різні за матеріалом виготовлення, кольоровою гамою та поєднує їх стилістична єдність, що виявляється у загальному характері трактування мотивів, вільній, живописній манері виконання, ритмічних побудовах.