Твої волошкові очі,
Що привітні, як рання весна,
Зоряніші за місячні ночі,
Такі повні людського тепла!
Погляд твій такий ніжний, ранковий,
І прозорий, як в полі роса,
Він немов діамант загадковий,
Відображує, мов небеса.
Я, блукаючи в дивному світі,
Його візьму за свій оберіг,
О твої незбагненнії очі,
Їх красу Бог Всевишній зберіг!
Пригадаю твою ніжну пісню,
Що так часто співала мені,
І під ноги впадуть ясні зорі,
Ти-це світло в моєму вікні!
Черкасова Анна,
ЗХК літературна студія «Імідж»
Немає коментарів:
Дописати коментар