Напевно, кожен із нас помічав
очі, які дивляться на вас. Зазвичай, це людський позирк, який оцінює наш
зовнішній вигляд. А чи ловили ви на собі погляди дерев? Зацікавило? Мене теж!
Прогулюючись парком у Києві, я
помітила, що за мною хтось стежить. Це були не прості погляди, адже на мене
дивились дерева. Саме так, жива природа! Вона спостерігала за мною і це трішки
лякало. Тому, я вирішила розібратись в цій ситуації. Чому ж Шевченківський
парк, в Києві, має очі? Я не зволікала і звернулась з цим питанням до місцевих мешканців.
Євген, 19 років, студент
філологічного факультету Київського Національного Університету ім. Т.Г.
Шевченка:
-
Ці дерева почали розфарбовувати, коли я був на першому
курсі інституту (зараз на другому курсі), всіх студентів зацікавило це, і тому,
ми вирішили допомогти в створенні, так званого, «Слідчого парку». Ми залюбки,
разом з організаторами створили «дерева-ясновидці».
-
Чи знаєш ти, чому очі були головною задумкою автора?
-
Нажаль ні. Чомусь не задавався цим питанням. А зараз вже
звик і навіть не помічаю їх.
Це ще більше мене збентежило і я
вирішила відвідати студентську раду університету члени якої допомогли організаторам
у втіленні цієї цікавої задумки. Саме тут я і отримала всю так необхідну інформацію,
щодо голубооких дерев. Моїм доповідачем, стала староста Анна:
-
Взагалі-то, засновницею цієї ідеї, стала київська
художниця – Маріам Найєм. Вона намагалась цим привернути увагу людей на те, що
дерева –жива природа, так само, як і всі ми. Людство не повинно їх знищувати!
Художниця сподівається, що всі небайдужі підхоплять її ідею, щодо збереження
«здорової планети». А ще, якщо ви були в лісі на Сирці, то могли бачити
«дерева-ясновидці»!
Давайте будемо пам’ятати, що
завдяки природі, ми ще існуємо на цій землі. Тож, бережімо її!
Вікторія Ященко,
юнкор прес-центру
«ТСН»
Немає коментарів:
Дописати коментар