Маленький хлопчина Сашко полюбляв фарбувати розмальовки, і одного разу до нього на плече сіла маленька мрія та ніжно прошепотіла йому: «Сашко, я бачу тобі подобається працювати з фарбами та розмальовувати. А спробуй сам намалювати свій малюнок!». Сашко негайно взяв чистий лист паперу і спробував щось намалювати. Перше його творіння не дуже сподобалося хлопцю, але його мрія сказала: «Не бійся, ти все зможеш. Головне - не залишай мрію та прямувати до неї».Сашко прислухався до поради мрії і не зупинився на невдачі, він майже цілий день сидів за столом та намагався намалювати свій велосипед. Він показав свій малюнок батькам, він їм сподобався, але вони зробили декілька зауважень. На наступний день Сашко взяв у бібліотеці навчальну книгу про малювання. Йому це сподобалось, він зацікавився, почав малювати не тільки олівцями та фарбами, але й чорними ручками та пастеллю. Його стали цікавити портрети. Для нього це було ще дуже важко, але він майже кожен день бігав до вчителя малювання у своїй школі та розпитував у нього все, що торкається портретів. Він перечитував багато книжок, знаходив статті у газетах та в інтернеті. Його мрія всюди супроводжувала його та втілювала сміливість та впевненість. Через три роки, він вже міг намалювати все що бачив: пейзаж, натюрморт, портрет. Одного разу йому здалося мало того, що він малює і він почав шукати в інтернеті креслення сучасних автомобілів та мотоциклів. Він почав їх перемальовувати та щось доповнювати свого, йому це дуже сподобалося і він сам хотів навчитися креслити та створювати проекти своїх автомобілів, мотоциклів та літаків.
Тут і сіла йому на плече ще одна мрія, та промовила: «Тобі дуже подобається креслення, креслення та технології. Знайди себе у цьому, головне - не втрачай мрію». Він знайшов багато інформації по кресленню, але цього йому було недостатньо для створення своїх креслень. Минуло декілька років, Сашко закінчив університет інженерних технологій, він розбирався у всіх сучасних та передових технологіях, створив декілька прототипів свої власних автомобілів. Та розбирався у цій сфері набагато краще, ніж всі його ровесники.
Ще багато мрій прилітало на плечі Сашка, він прямував до них, одна за одною. Не покидав свою справу на пів дороги, він цілеспрямовано крокував до нього.
Пройшло багато років, Сашко одружився, у нього з’явилась сім’я та діти. Він був різносторонньою розвинутою людиною, працював директором інституту інженерних технологій, у вільний час малював картини, вони висіли на обласних та міжнародних виставках. Міг заробляти гроші, розмовляти на різноманітні теми, допомагати дітям з уроками та грати із сином у футбол.
Все це робило з нього цілеспрямовану та упевнену в собі людину. На його плечах сидів не один десяток великих та маленьких мрій. Кожна з них щось нашіптувала та допомагала Сашкові. Головне в житті людини - це знайти свою ціль та прямувати до неї через все, що є у неї на шляху і не пасувати, не здавати назад, тому що позаду непросвітна темінь повсякденного сірого життя та криза творчості. Людина, яка не має мрії, або не прямує до неї залишається у цій темряві, але завжди є промінчик світу тої маленької мрії, яка сяде їй на плече та направить вперед. Мрія - це величезна сила, яка може змінити життя людини повністю. Але це можливо тільки тоді коли людина хоче побачити той маленький промінчик, якщо ж ні - вона буде продовжувати своє життя сірою ходою по безкрайнім дорогам безцілля...
Богдан Юрченко, юнкор прес-центру «ТСН»
Немає коментарів:
Дописати коментар