Ми, команда «Прес-центр «ТСН», відвідуємо вже не перший фестиваль. Так ми побували на фестивалях у Києві, Миколаєві, Дніпрі, Кам’янське і у цьому році вже вдруге приїхали у Славутич. У кожного фестивалю є свої особливості і родзинки, але на мою думку ніщо не зрівняється з урочистою, традиційною «ходою ЗОСі» по Славутичу. Навіть у Кривому Розі на День міста не збирається така величезна кількість людей, яка вже 24-ий рік поспіль, з посмішкою на обличчі приходить на «ходу».
Але не тільки це відрізняє ЗОСю від інших фестивалів. Де ви ще побачите таке веселе братання фарбами разом із директором фестивалю і мером міста?
Для Славутича, ЗОСя є важливим, а може і найважливішим святом для міста, тому можна з впевненістю сказати, що Славутич – місто нових ідей!
Юрченко Богдан,
юнкор «Прес-центру «ТСН»
м. Кривий Ріг
Постійний пошук. Ще рік опісля прагну знайти та відчути присмак Славутича. Він залишається в пам’яті як післясмак від незвичної їжі. 
На нього чекають цілий рік. Ось відновили фасад будівель, тут непомітно підлатали дорогу, а за рогом красується новий яскравий банер. Наталія Володимирівна, сьогодні раніше повернеться додому. А Микола Іванович відкладе перегляд футболу. ЗОСя – так, ніби по-дружньому, називають фестиваль місцеві. «Золота осінь Славутича» - стала для багатьох кращою подругою, а для декого навіть сім’єю - 25 років разом. Срібне весілля.
Деякі конкурсанти приймають участь у фестивалі та навіть не замислюються над своїм майбутнім, але ЗОСя дає їм унікальну можливість: знайти себе у деяких професіях. Це може бути журналіст, фоторепортер, оператор, режисер, програміст або громадський діяч. Фестиваль виховує у дітей необхідні звички, притаманні цим професіям та підштовхує у цьому напрямку.
